Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.
Ала бала трусишка! А вот и я, самый остальной наркоман-комик, решил пошутить сегодня на тему моего последнего приключения. Это был жесткий weekend, который я провел со своими друзьями в походе. Хочешь узнать, что произошло? Тогда держи карманы шире, потому что я расскажу тебе все
черным по белому.
На прошлой неделе, в конце нашего тусовочного собрания, один из моих друзей закинул закладки на стол. Они глядели на меня и манили, словно магниты. Мое сердце загудело от возбуждения и я рубил в летней атмосфере. Я никогда не пробовал такой жесткий товар раньше, и эти закладки казались мне идеальным способом запилить наш поход.
На нашем пути лежало множество прекрасных мест, и мы были готовы их исследовать. Подготовка к походу была довольно простой. Я принес с собой клочок палатки - десу, непромокаемый рюкзак, запасы еды и, конечно же, нашу маленькую секретную запаску закладок. Мы были готовы к чему угодно, ведь «на гашишке и в лесу не заблудишься», как говорится.
День настал, и мы отправились в наше приключение. Место, выбранное нами для похода, было просто фантастическим. Зеленые холмы, голубое небо и аромат трэша, наполняющий воздух. Мы не могли отказать себе в удовольствии и снова чпокнулись перед началом похода. Именно это дало нам крылья, чтобы исследовать этот райский уголок.
Мы шли по тропе, ощущая прилив энергии после нашего запилушного начала. Время казалось останавливаться, и мы забывали о всем остальном мире. Было так приятно находиться в окружении друзей, смеясь и балуясь. Мы наслаждались каждым моментом.
Ходьба продолжалась до самого вечера, когда мы наконец-то нашли идеальное место для нашего лагеря. Мы разжились дровами и разжигали костёр, пока я просто рубил на эту прекрасную панораму. Под ослепительными звездами мы готовили ужин и делились воспоминаниями о наших предыдущих походах.
Пока пламя костра ласкало наши лица и создавало атмосферу нежности и тепла, один из нас достал нашу запаску закладок. Мы пережили магический момент, вдыхая ее аромат. Это была настоящая гашишная симфония. Вместе мы ощущали каждую ноту и близко дошли до самой грани.
Ночь стала нашим блестящим союзником в этом приключении. Мы просто сидели, смотрели в небо и чпокались снова и снова. Под лунными лучами наши головы полны были смеха и восторга. Мы были на вершине, погруженные в мир себялюбия и крэка.
Утро пришло, а мы так и не спали. Но кто-то оказался настолько рубящим, что он просто забыл, что такое сон. Мы смеялись и вилялись, словно умирающие светлячки. Это было наше последнее уединение, и мы хотели запечатлеть этот момент нашими смешными личиками.
Время пришло собирать наши вещи и двигаться дальше. Мы сожгли остатки наших трэшевых запасов, но в наших сердцах остался след от них. Мы покинули наш уютный лагерь и вернулись домой, зная, что этот поход был одним из самых запоминающихся в нашей жизни.
Что ж, друзья, это было незавершенное и беспорядочное повествование о нашем походе, о наших гашишных закладках и безумии, которое охватило нас. Несмотря на всю жесткость и опасность, то были дни, которые мы никогда не забудем. Они запечатлены в наших сердцах и памяти, словно клочки бумаги, которые мы сохраняем в нашем сокровищнице воспоминаний.
Так что, дорогой друг, не пытайся повторить наше приключение, ведь это мой личный трэш. Но если ты все еще хочешь посмотреть на мир насквозь гашишного калейдоскопа, будь осторожен, будь мудрым и тщательно выбирай своих спутников по пути! Ни в коем случае не пропагандируем употребление наркотиков и не несем ответственности за ваши решения и действия.